top of page

Французька мова

Подолянець М.Д. " Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури як умова формування творчої особистості "  та "Роль позакласної роботи з української мови та літератури у формуванні творчих здібностей учнів"

 

1. Семінар “Регіональний день 2.0” для вчителів французької мови (19.09.2018 р.  ЗОІППО)

2. Проект “Наукова підтримка інновацій в освітній системі міста” (29.10.2018 р. ЗНУ)

3. Підготовка переможця ІІ районного етапу Всеукраїнської  олімпіади з французької мови (Коростіна К О. – 8-Б: ІІ місце)

4. Участь у кулінарному конкурсі (відеофільм “Блюда французької кухні) - 3 учасники (Дирявська В., Клименко А., Гордієнко Д. 7-А ) 14.12.2018 р.

5. Відеопроект « Захист навколишнього середовища» 7-А, 7-Б

6. Квест “Les curiosités de Paris” – 5-А, 20.12.2018 р.

  1. Проведення позакласних заходів у 4А, Б, В класах:

Створення проекту з теми «Мої захоплення. Дозвілля»

  1. Проведення квесту у 5-А класі з теми:

«Пам’ятники Парижа».

Колективна робота над створенням відео «Мій улюблений предмет»

  1. Гра-вікторина у 10-А класі на тему «Захоплення французів та українців»

  2. Гра-вікторина в 11-А класі на тему «Подорожі. Визначні місця Франції»

  3. Участь у кулінарному конкурсі 14.12.2018.

  4. Стажування у Франції з 19.11 по 23.11.18 р.

  5. Семінар “Регіональний день 2.0” для вчителів французької мови (19.09.2018 р.  ЗОІППО)

  6. Всеукраїнська конференція у форматі ТОП «Модератори освітніх реформ» (24.10.2018)

  7. Осіння сесія міського проекту «Управлінська сотня освітян м.Запоріжжя» (01.11.2018)

  8.  Семінар «Фізіогноміка: аналіз характера особистості по обличчю» (12.12.2018)

Виступ Грицуняк:

Проектна діяльність як один із засобів формування компетентностей у природничих науках і технологіях.

Фізика та астрономія є фундаментальними науками, що вивчають загальні закономірності перебігу природних явищ, закладають основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дають загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика виступає  теоретичною основою сучасної техніки і технологій, а астрономія розкриває сутність пізнання матерії та Всесвіту. Це й визначає освітнє, світоглядне та виховне значення навчальних предметів «Фізика» та  «Фізика і астрономія», які я викладаю.

У зв’язку зі стрімким розвитком теоретичної, експериментальної та прикладної фізичної науки, зокрема усе більшого її значення для розробки інформаційних, космічних, медико-біологічних технологій, розвитку військово-промислового комплексу та енергетики, усе більш актуальним стає гуманістичний аспект використання і застосування науково-технічних досягнень людства. На сучасному етапі, в аспекті навчання фізики, вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворення вивченого на репродуктивному рівні. Принциповим стає розуміння суті фізичних процесів, у тому числі можливих негативних наслідків у разі некваліфікованого, некоректного або безвідповідального використання результатів наукових і технічних досягнень.

Важливість фізичних знань для різних галузей, велике значення гуманістичного, світоглядного та виховного аспекту фізичних знань для фахівців багатьох спеціальностей, а також безпосередній зв’язок між рівнем технічної грамотності населення і техногенною безпекою країни визначає потребу та рівень вивчення фізики.  У процесі навчання фізики в учнів мають бути сформовані відповідні компетентності, що ґрунтуються на системних фундаментальних знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо.

Зміст курсу фізики формується на компетентнісних засадах, відповідно до логіки наукового пізнання та розвитку фізичних знань з урахуванням внутрішньо-наукових та міжпредметних зв’язків, пізнавальних інтересів та інтелектуальних і фізичних можливостей учнів. Результатом вивчення фізики, має стати набуття учнями компетентностей, завдяки яким вони зможуть самовизначитися в сучасному суспільстві, отримають можливості подальшого інтелектуального, морально-та культурного розвитку. Компетентнісний потенціал навчального предмета «Фізика» визначає перелік та зміст ключових компетентностей, які мають набути учні у результаті навчання.

Ключова компетентність

Предметний зміст ключової компетентності і навчальні ресурси для її формування

Спілкування державною/рідною

мовою

Уміння:

- спілкуватися за проблематикою предмету сучасною науковою мовою з використанням усталених фізичних й астрономічних термінів та понять;

- чітко та однозначно формулювати судження та аргументувати їх;

- налагоджувати комунікації у процесі вирішення навчальних завдань та виконання проектів;

- чітко та стисло викладати основний фізичний та астрономічний зміст питань у письмовій формі;

- готувати та представляти повідомлення, доповіді та реферати, презентувати результати проектної діяльності.

Ставлення:

- виявляти ставлення та відзначати роль  вітчизняної науки та її видатних представників; цінувати наукову українську мову;

- об’єктивно оцінювати інформаційні наукові новини, зокрема, з найбільш актуальних напрямів сучасної фізичної та астрономічної науки.

Навчальні ресурси:

- підручники та посібники, електронні освітні ресурси, віртуальні лабораторії. 

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- оперувати найбільш вживаними в міжнародній практиці фізичними та астрономічними термінами;

- користуватися іншомовними джерелами як додатковими під час виконання навчальних завдань та проектів;

- представляти результати проектної діяльності в міжнародному науковому та освітньому просторі; брати участь в міжнародних фізичних та астрономічних конкурсах;

- обговорювати науково-навчальні проблеми з використанням інформаційних ресурсів з учнями інших країн.

Ставлення:

- оцінювати особливості розвитку фізичної та астрономічної наук в світі, внесок зарубіжних учених у їх становлення та сучасні досягнення. 

Навчальні ресурси:

- іншомовні інформаційні джерела.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичний апарат для розв’язування фізичних та астрономічних задач, обґрунтування та доведення тверджень; опрацювання, інтерпретації, оцінювання результатів експериментів і спостережень; побудови графіків фізичних процесів; моделювання фізичних та астрономічних явищ у формі математичних рівнянь і співвідношень.

Ставлення:

- усвідомлювати важливість  математичних знань як інструментарію природничих наук, необхідної умови практичної реалізації їх досягнень у техніці та технологіях.

Навчальні ресурси:

- інформаційні джерела, що містять розрахункові та експериментальні завдання  з фізики та астрономії.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- пояснювати явища природи, розуміти принцип дії та будову сучасної техніки, приладів та обладнання на основі фізичних та астрономічних знань;

- характеризувати роль фізичних і астрономічних знань у формуванні природничо-наукової картини світу;

- планувати та реалізовувати фізичні та астрономічні спостереження й експеримент, фіксувати та опрацьовувати й правильно інтерпретувати та оцінювати  їх результати;

 - добирати методи та засоби дослідження природних явищ, адекватні поставленим завданням.

Ставлення:

- усвідомлювати значення фізики й астрономії для дослідження навколишнього світу;

- оцінювати сучасні досягнення природничих наук та перспективи їх подальшого розвитку;

- виявляти ставлення до актуальних проблем сучасного природознавства;

- формулювати оціночні судження та пропонувати шляхи вирішення науково-освітніх завдань.

Навчальні ресурси:

  • сучасна наукова-популярна інформація;

  • матеріали та результати конкурсів дослідницьких робіт;

- навчальне обладнання.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- використовувати інформаційні системи для швидкого та цілеспрямованого пошуку інформації;

- визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оцінювати, аналізувати, перекодовувати інформацію;

- користуватися сучасними гаджетами  як  інструментальними та вимірювальними засобами;

-  працювати з віртуальними лабораторіями, програмами-симуляторами;

- створювати та досліджувати моделі фізичних і астрономічних явищ.

Ставлення:

- дотримуватися етичних норм під час роботи з інформаційними ресурсами.

Навчальні ресурси:

- електронні освітні ресурси та віртуальні лабораторії.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- планувати самостійне опрацювання навчального матеріалу з фізики та астрономії;

- визначати цілі навчальної діяльності  в короткотерміновому та довготерміновому періодах;

 - здійснювати самостійний пошук інформації з використанням різних видів джерел;

- виділяти головне в опрацьовуваній інформації;

Ставлення:

- критично оцінювати власні досягнення;

- усвідомлювати важливість  самоосвіти для успішного життя.

Навчальні ресурси:

- навчальна та науково-популярна література;

-  електронні освітні ресурси.

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- приймати рішення щодо вибору найбільш оптимальних альтернатив під час вирішення навчальних завдань з фізики та астрономії;

- організовувати колективну роботу над виконання навчальних проектів, розподіляти завдання між членами групи;

- виявляти ініціативу та відповідальність під час групової роботи над навчальними задачами;

-  розраховувати на основі отриманих знань економічну ефективність використання побутових приладів та обладнання, альтернативних джерел енергії;

- пропонувати способи та засоби економії енергетичних, часових, фізичних ресурсів під час у навчальному процесі та побуті.

Ставлення:

- утверджувати рівень самооцінки, що відповідає об’єктивним результатам навчальної діяльності;

- співвідносити очікувані результати та необхідні для їх досягнення ресурси;

- усвідомлювати досяжність поставлених цілей як результату наполегливої праці;

- оцінювати економічну ефективність прийнятих рішень під час вирішення навчальних та дослідницьких завдань з фізики й астрономії.

Навчальні ресурси:

- література про діяльність вчених-фізиків та астрономів, відкриття та виходи яких мали важливе значення для розвитку техніки і технологій та мали відчутний економічний ефект;

- інформація про використання сучасних наукових досягнень у промисловості та виробництві.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

 - відстоювати аргументовано свої погляди на вирішення навчальних задач та сприймати аргументовані пропозицій товаришів;

- дотримувати принципів демократичності та відповідальності під час роботи в групі;

- аналізувати значення досягнень вітчизняної природничої науки для розвитку української держави, підвищення добробуту її громадян;

- пропонувати шляхи підвищення рівня соціального розвитку на основі сучасних фізико-астрономічних знань;

- працювати у соціальних проектах.

Ставлення:

- оцінювати роль вітчизняної фізичної та астрономічної науки у розвитку людства;

- усвідомлювати пріоритетність загальнолюдських цінностей та соціальних інтересів при вирішенні наукових, економічних та технологічних проблем.

Навчальні ресурси:

- навчальні і соціальні проекти.

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

- визначити роль фізики та астрономії у становленні загальнолюдської культури;

- пояснювати взаємовплив природничих наук та образотворчого, музичного, літературного мистецтва;

- наводити приклади творчої діяльності видатних українських та зарубіжних учених-фізиків і астрономів у різноманітних галузях культури та мистецтва.

Ставлення:

- усвідомлювати історичну єдність процесу розвитку природничої науки та культури людської цивілізації.

Навчальні ресурси:

- твори мистецтва, бібліографічні матеріали про життя та діяльність учених-фізиків та астрономів.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- визначати чинники та фактори, які порушують екологічну рівновагу в природі та побуті;

- дотримуватися правил безпеки життєдіяльності в навальному процесі та побуті;

- використовувати отримані знання для зменшення негативного впливу сучасної техніки та технології на себе та оточуючих, забезпечення здорового способу життя;

-  правильно утилізовувати побутові відходи та відпрацьовані джерела енергії і світла, несправні пристрої;

- долучатися до заходів і проектів щодо відновлення довкілля;

- дотримуватися правил екологічної поведінки.

Ставлення:

- усвідомлювати актуальність екологічних проблем у сучасному світі та необхідність їх невідкладного вирішення;

- використовуючи знання з  фізики й астрономії оцінювати екологічні загрози та ефективність різних способів їх подолання;

- виявляти готовність практичними діями (через участь у проектах, житті громади)  сприяти вирішенню екологічних проблем вулиці, міста, країни.

Навчальні ресурси:

- дидактичні матеріали екологічного змісту.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість у навчальному процесі, яка передбачає постійне включення учнів у різні види активної навчально-пізнавальної діяльності з метою здобуття нових знань, а також практична її спрямованість на їх використання. Ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики й астрономії є навчальні проекти.

Метою навчального проектування є створення таких умов під час освітнього процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сферу комунікації тощо. У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань, які обов’язково знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких дітям потрібно застосовувати здобутті знання. У такому випадку учні відчувають потребу в знаннях. Навчальні проекти орієнтуються на прикладний характер фізичного знання і можуть мати міжпредметну тематику.

Організуючи таку діяльність ми спонукаємо учнів до пошукової діяльності. Організацію та керування проектної діяльності учнів можна поділити на декілька етапів:

  1. Підготовчий етап.

Враховуючи, що згідно навчальних програм з фізики кожен учень протягом навчального року повинен підготувати не менше двох проектів, на початку  кожного семестру я  підбираю для кожного класу перелік майбутніх проектів. Під час підбору тем враховую зміст навчального матеріалу що буде вивчатися, щоб ці теми давали можливість учням поширити власні знання та навички, сприяли підвищенню мотивації учнів, розвитку їх компетентностей, враховую міжпредметні зв’язки.

  1. Організаційний етап.

На початку семестру до учнів доводиться перелік проектів, критерії їх оцінювання, терміни на виконання та форма їх захисту. Як правило, кількість проектів перевищує кількість учнів класу. Кожен учень обирає сам тему проекту з переліку. Але я даю можливість учням і самим ініціювати якусь тему в рамках того навчального матеріалу, який мі будемо вивчати.  

  1. Консультативний етап.

Отримавши тему учні починають напрацьовувати теоретичний матеріал, продумують практичну частину якщо це передбачено темою. І тут вони стикаються з низкою проблем. Деякі учні не можуть визначити мету та завдання навчального проекту, мають труднощі пошуку інформації, організації власної діяльності. Це є результатом того, що у  багатьох учнів недостатньо розвинені навички систематизації та узагальнення матеріалу, навички організації та проведення експерименту та інші. У проектній  роботі учні повинні здобути ключові навички: постановка проблеми, планування роботи, пошук, збирання, обробка інформації та презентація результатів роботи.

В цей час учням особливо потрібна допомога вчителя. Своєчасна допомога та підтримка цієї діяльності, корекція з боку вчителя сприяє більш якісному змісту проекту, набутті учнями нових знань та навичок, учні можуть більш широко поглянути на матеріал, також сприяє підвищенню самооцінки учнів, більш спрямованості їх діяльності на досягнення результатів.

  1. Підготовка до захисту та організація захисту проекта.

Часто у учнів виникають проблеми на заключному етапі – захисту проектів. Це пов’язано переважно психологічними особливостями дітей. Часто учні не впевнені як в собі, так і в якості підготовленого матеріалу. І тут знов учитель повинен прийти на допомогу. Учні повинні знати, що вчитель допоможе їм якомога краще представити результати проекту.

  1. Захист і оцінювання.

Учні повинні мати можливість вибору в представленні матеріалу. Це пов’язано з тим, що різні учні мають різні технічні, матеріальні та психологічні можливості. Вони можуть використовувати різні сучасні (в тому числі комп’ютерні) технології представлення матеріалу, різні форми проведення дослідів та експериментів. При оцінюванні крім змістовності, науковості, оригінальності проекту, особливо слід приділяти увагу самостійній діяльності учнів.

Таким чином, оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки за такий вид навчальної  роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань.  Оцінювання здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. Окрім оцінювання продукту проектної діяльності, необхідно врахувати  психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки. У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти і творчі роботи виконують накопичувальну функцію, враховуються при виставлені тематичної оцінки.

Ноутбуки и цветы
bottom of page